Як запобігти епідемії Array Друк Array
Міжрайонна філія ДУ «Івано-Франківський ОЛЦ МОЗУ
Вівторок, 27 лютого 2018, 10:15

XXI століття Всесвітньою організацією охорони здоров’я оголошене століттям профілактичної медицини.
На протязі 90 років профілактикою захворювань займалась державна санепідслужба. Діяльність кожного підрозділу СЕС (гігієна праці, гігієна харчування, гігієна дітей і підлітків, комунальна гігієна, епідеміологія) була спрямована на кінцевий результат - здоров’я громадян.  В рамках медичної реформи, розпочатої ще при міністрі О.Квіташвілі, санепідемслужба, як системний державний орган, знищена. За словами  керівника секретаріату Міжфракційного депутатського об’єднання «Здоров’я нації - основа благополуччя Держави», представника Національної медичної палати МОЗ України,  Сергія Кравченка  «По суті, в Україні санітарно-епідеміологічної медицини нема, як і нема у нас профілактичної медицини».
30 листопада 2016 року Кабінет Міністрів України  ухвалив  Концепцію розвитку системи громадського здоров’я в Україні. Вперше на рівні держави поставлено пріоритетний акцент на профілактиці, тобто на попередженні хвороб, а не лише на лікуванні.
Нинішні реалії вимагають систематизації роботи по спостереженню, аналізу, прогнозу стану здоров'я населення та середовища життєдіяльності людини, тобто безпечних умов проживання, харчування, праці, виховання, навчання, відпочинку тощо,  а також виявлення причинно-наслідкових зв'язків між ними.
Фахівці Богородчанської міжрайонної філії проводять моніторинг стану здоров’я населення Богородчанського району. Питання епіднагляду за захворюваністю населення розглянуто на нараді в РДА 22 вересня 2017 р., підведено підсумки діяльності ЛПЗ на медичній раді 16.02.2018 р.
Демографічні показники в Богородчанському районі не вселяють оптимізму, оскільки два роки поспіль показники смертності перевищують народжуваність, зафіксовано від’ємний природній приріст. За останні 5 років народжуваність зменшилась від 14,3 у 2013 році  до 10,2 у 2017 р. Смертність за 2017 рік знизилась від 12,4 до 11,9.  Природний приріст зменшився від +2,3 у 2013 році до негативного (-1,7) у 2017 році  проти (- 0,9) у 2016 році.
Звичайно, проблеми  охорони здоров’я населення району залежать від загальнодержавних проблем.
Які проблеми охорони здоров’я в Україні?
Проблема перша: тягар хронічних неінфекційних захворювань
Неінфекційні захворювання (діабет, рак, серцево-судинні захворювання, хронічні хвороби органів дихання) зумовлюють понад 2/3 загальної захворюваності та близько 86% смертей в Україні.
Основними передумовами високого рівня захворюваності є такі фактори ризику, як тютюнопаління, зайва вага, брак фізичного навантаження та надмірне вживання алкоголю. Без негайних дій Україна може втратити наступне покоління через високі рівні смертності від хронічних неінфекційних захворювань.
Проблема друга: критичні рівні охоплення вакцинацією
В Україні катастрофічно знизився рівень охоплення дітей вакцинацією, який до 2008 року перевищував 95% з усіх дитячих інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики. Вакцинація необхідна. Якщо не підтримувати оптимальні показники імунізації, хвороби, що попереджуються вакцинами, повернуться.
Імунізація (проведення профілактичних щеплень) має за мету захистити від таких небезпечних інфекційних захворювань як дифтерія, кашлюк, правець, кір, паротит, краснуха, поліомієліт, вірусний гепатит В, гемофільна інфекція, туберкульоз. Згідно чинного законодавства в Україні профілактичні щеплення для населення проти зазначених інфекцій є обов’язковими.
Прогалини у вакцинації можуть призвести до спалахів захворювань, які вже стали рідкістю, - наприклад, кашлюку, дифтерії, поліомієліту. Свідченням цього є спалахи кору по всій Україні та в районі, зокрема,- Порогівська ЗОШ, Гутівський НВК.
Проблема третя: ВІЛ-інфекція/СНІД та туберкульоз
За оцінками експертів в Україні з ВІЛ-інфекцією живе близько 250 тис чол. Тільки кожний другий знає про свій діагноз. За 11 місяців 2016 р. зареєстровано 15 245 нових випадків  ВІЛ-інфекції (з них 2 592 дитини до 14 років).
Україна досі входить до 5 держав світу з найбільшим рівнем поширення туберкульозу. В Україні найвищі у Європі рівні смертності від мультирезистентного туберкульозу. За офіційними даними, протягом року в Україні діагностується на туберкульоз більше 30 тисяч осіб, помирає в середньому 8 тисяч осіб. Щоденно діагностується 90 нових хворих туберкульозом і 30 помирає.
У квітні 1993 року ВООЗ вперше проголосила епідемію туберкульозу глобальною небезпекою. У ХХ столітті в Україні тричі розпочиналися епідемії туберкульозу: у 1936, 1947 та 1995 р. І якщо перші дві вдалося подолати за декілька років, то остання триває і дотепер —  23 роки.
Розвиток епідемії (будь-якої!) сигналізує про неблагополуччя в суспільстві і необхідність негайної боротьби з інфекційними хворобами. Якщо уряд не фінансуватиме протитуберкульозні заходи — туберкульоз не вдасться подолати.  Він є найчастішою причиною смерті серед хворих на всі інші інфекційні та паразитарні захворювання. 
Не останню  роль у профілактиці  інфекційної захворюваності відіграє імунітет людини.  Імунітет виробляється завдяки раціональному харчуванню та здоровому способу життя. Потрібно виробити  мотивацію до здорового способу життя у населення. Люди повинні знати, що країна знаходиться в стані епідемії по ряду соціально небезпечних  та небезпечних інфекцій і що з цим необхідно робити, як себе захистити, як уникнути факторів ризику?
Важливі факти про туберкульоз:
Зараження  туберкульозом залежить від стану імунітету, ступеня заразності хворого, тривалості контакту.
-  близько 90% дорослого населення, хоч і здорові, але інфіковані збудниками туберкульозу, можуть захворіти на туберкульоз;
-  людина з активною формою туберкульозу може заразити 10-15 осіб за рік;
-  мікроби після висихання мокроти на різних предметах живуть до 6-8 місяців.
Небезпека  епідемії  на сучасному етапі визначається високим рівнем поширеності хіміорезистентного (стійкого до антибіотиків) туберкульозу та поєднаної патології туберкульоз/ВІЛ, значною кількістю деструктивних форм. Поширення мультирезистентних штамів бацил небезпечно тим, що туберкульоз переходить в категорію невиліковних хвороб.
У 2017 році в Богородчанському районі зареєстровано 36 випадків туберкульозу органів дихання (вперше діагностованого) проти 41 випадків у 2016 році. Хворих, які виділяють бактерії в навколишнє середовище - 22. Незважаючи на ефективність лікування, рецидив туберкульозу виявлено у 7 хворих. У 65% захворілих туберкульоз виявлено при профілактичному обстеженні. У 2018 році зареєстровано 5 нових випадків туберкульозу, всі з бактеріовиділенням.
За останні два роки додалась ще одна проблема: відсутність нагляду за об’єктами підвищеного епідризику.
Хто контролює допуск до роботи працівників в заклади громадського харчування, НВЗ? Хто проводить гігієнічне навчання цих працівників?  Ніхто!
Приклади: відкриття нових ДНЗ, закладів харчової промисловості, громадського харчування. Запобіжний санітарний нагляд зник разом із ліквідацією санепідслужби.
На старті реформа медицини. Розпочалася децентралізація органів місцевого самоврядування. Прийнятий Регламент взаємодії територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та державних установ МОЗ України, погоджений керівниками відомств 08.12.2017 р.
Чіткого розмежування функцій нема, люди розгублені, куди звертатися з приводу обмежувальних заходів щодо кору, грипу; в якій лабораторії  обстежуватися (частина осіб декретованого контингенту обстежується в лікувальних закладах, інша частина в лабораторії міжрайонної філії). Медичні картки неможливо проконтролювати. Графа про санітарний мінімум відсутня. Тому на об’єкти можуть потрапити люди хворі, бактеріоносії, неграмотні. Такі працівники становлять загрозу для колективу закладів та загалом для населення, оскільки можуть бути джерелом інфекції небезпечних інфекційних захворювань.
Як повинні спрацювати служби району в питаннях профілактики захворюваності, недопущення спалахів інфекційних захворювань та харчових отруєнь, пропагування здорового способу життя, необхідності вакцинації, попередніх при поступленні на роботу і періодичних медоглядів, гігієнічного навчання декретованих контингентів населення? 
Дуже важливо  усім службам, які можуть впливати (і впливають) на роботу організованих колективів цих закладів, бути однодумцями в питаннях профілактики.
Необхідно проводити грамотну роз’яснювальну роботу з населенням в інтересах здоров’я та співпрацювати на користь санітарного та епідемічного благополуччя.