Менінгококова інфекція Array Друк Array
Міжрайонна філія ДУ «Івано-Франківський ОЛЦ МОЗУ
Вівторок, 13 лютого 2018, 08:43

Менінгококова інфекція – гостре інфекційне антропонозне захворювання, яке спричиняється менінгококом (N. meningitidis).
По Богородчанському районі за період з 2011р зареєстровано 7 випадків менінгококової інфекції, 2 з них закінчились летально (смертельно). Усі захворілі–діти різного віку.
   Характеризується хвороба поліморфізмом клінічних симптомів: носійство; назофарингіт;  генералізовані форми (гнійний менінгіт, менінгоенцефаліт і менінгококцемія).
   Передається ця хвороба повітряно-крапельним шляхом. Переважно зі слизом при чханні чи кашлі, під час розмови з хворим чи носієм хвороби, під час поцілунку. Зауважимо, що менінгокок у зовнішньому середовищі дуже не стійкий, тож передається при тривалому спілкуванні, здебільшого на відстані до півметра. Також більш небезпечний мікроб у закритих приміщеннях.
    Часто переносниками хвороби є абсолютно здорові люди, у яких не спостерігається жодних симптомів. Але разом з тим вони є небезпечними для інших! Якщо у вашій родині хтось захворів, ризик зараження зростає у 400 – 800 разів!
Для України проблема боротьби з менінгококовою інфекцією дуже актуальна. У нас доволі високий рівень захворюваності. А також більше смертельних випадків, ніж у середньому по світі – 11-17% проти 10% у світі.
   Інфекцію можуть підхопити люди у будь-якому віці – від немовлят до людей похилого віку. Уразити хвороба може й молодих і максимально здорових людей. Але менінгококова інфекція вважається типово дитячою хворобою. В особливій зоні ризику – дітки до 5 років!  У людей, які перехворіли, зберігається тривалий імунітет.
  Також потрібно правильно харчуватися, достатньо відпочивати і спати, проводити час на свіжому повітрі, уникати стресів, обмежити шкідливі звички. Адже усе це зміцнює імунітет.
Звісно, дуже важливо виявити та ізолювати хворих. У періоди підйому захворюваності – обмежити відвідування масових заходів. Поза організмом людини він гине за 30 хвилин.
Найнадійнішим способом боротьби з хворобою, звісно ж, є вакцинація.. Вакцина вводиться 1 раз, імунітет зберігається 5 років. Далі вакцинацію треба повторити.
Якщо у дитячому колективі (садочок, школа) виявляють хворого, за санітарними нормами, оголошується карантин на 10 днів. Усіх перевіряють: медики оглядають, чи нема характерного висипу і беруть мазок на аналіз.

Однією з перших ознак є специфічна висипка. При найменшій підозрі на менінгококову інфекцію, слід уважно оглянути тіло хворого. Проте висип може й не з’явитися. Або свідчити про симптоми іншої інфекції. При захворюванні у важкій формі висип може злитися у величезні плями.
Хвороба починається у зоні носоглотки. В залежності від шляху, який обере збудник, розвиваються певні форми менінгококової інфекції. Найпростіша форма – назофарингіт, симптоми дуже схожі на звичайну застуду. Саме тому хворобу діагностують неправильно. У цій формі збудник може просто покинути організм або залишитися і перетворити людину у носія менінгококової інфекції.
Але при несприятливому перебігу збудники потрапляють у кров. Таке протікання хвороби дуже небезпечне. У хворого може трапитися крововилив в порожнині внутрішніх органів, а це призведе до смерті. Менінгококова інфекція також схильна до локалізації на оболонках мозку.
Загальні дані, які можуть свідчити про захворювання:
молодий вік;
груповий характер захворювань;
гострий початок хвороби
виражені симптоми загальної інтоксикації;
висока температура тіла;
озноб;
порушення сну;
біль в очних яблуках, м'язах;
оглушення або збудження;
наростаючий менінгеальний синдром.
Лікування починається при перших підозрах. Паралельно зміцнюють імунітет. Переважно пацієнт підлягає госпіталізації та ізоляції від родичів та друзів до повного одужання. Носіїв менінгококу та хворих з назофарингитом у лікарню не кладуть. Їх лікують вдома.